1 вересня шкільний дзвоник сповістив про початок нового навчального року, увімкнувши таймер на 9 місяців. На святковій лінійці цього дня ми привітали із початком заслуженого відпочинку учителя фізики Маслак Людмилу Павлівну та подякували їй за 40 років, присвячених учням шостої школи. Безперечно, цій людині є чим поділитися з нами. Так із чого ж все починалося?
   – Я зовсім не мріяла про таку професію, – говорить Людмила Павлівна.

   – Хотіла стати юристом. Але, мабуть, це доля, бо у 9-му класі у мене з моїм майбутнім чоловіком, який учився в паралельному, почалася конкуренція: хто краще вчиться. Доходило до того, що задачі мені снилися, я навіть уві сні розв’язувала їх. Та ось ми разом з Олексієм Артемовичем гарно виступили на олімпіаді з фізики і поїхали до міста Харкова на обласний етап, а потім з університета імені Горького (сьогодні Каразіна) до нас у школу приїхав викладач та запропонував вступати на фізичний факультет.
   – Виходить, з Олексієм Артемовичем ви дійсно все життя разом?

   – Так . У нас велика родина: дві дочки закінчили і школу, і внз на відмінно; четверо онуків, старший втілює у життя бабусину мрію: вчиться на юриста

   – Коли прийшли до школи молодим спеціалістом, було дуже важко?

   – Важко. У класах сиділо по 40 чоловік, але, коли вперше не змогла впоратися із дисципліною та звернулася до директора, почула: «Я не міліціонер. Сама наводь лад!» Так і навчив мене Козир Іван Григорович вирішувати проблеми самостійно. Потім, як Кутузов, підхоплювала складні класи і більше не скаржилася. Навпаки, допомагала колегам.

   – А кумедні випадки траплялися?

   – Звісно. Одного разу, коли дочка Віта завершувала вже одинадцятий клас, збиралася на іспит. Відчиняю двері, а на порозі – величезний букет троянд. Ми до дочки: «Хто ж цей шанувальник?» Немає, говорить. А коли я прийшла до школи, мене зустріли два одинадцятикласники та поцікавилися, як мені їхній сюрприз. Виявилося, що так вони захотіли мене привітати, зрізавши вночі квіти на клумбі біля виконкома.

      Так, багато квітів було у Людмили Павлівни, не одне покоління виховала вона у стінах шостої школи. І її життя дійсно можна вважати прикладом постійності й у роботі, й у родині.

Людмила Павлівна зі своїм чоловіком / tyzhden6.at.ua

Липова О. В., учитель української мови та літератури