Полянський виступив із критикою допрофільної освіти - МОН заперечує недоліки - 4 Вересня 2013

Головна » 2013 » Вересень » 4 » Полянський виступив із критикою допрофільної освіти - МОН заперечує недоліки

23:16

Полянський виступив із критикою допрофільної освіти - МОН заперечує недоліки

Скулспецкор | Tyzhden6 |

03.09.2013

870

З 1 вересня 2013 року вступила у дію низка нововведень у плані освіти. Зокрема, з 2018 року для учнів 10-11 класів запроваджується так зване профільне навчання. Керівник громадської організації "Центр освітнього моніторингу" Павло Полянський виступив із різкою критикою такого експерименту. У Міністерстві освіти та науки України обвинувачення заперечують. Нижче ми наводимо позицію обох сторін.

"Профіль чи профанація?" - таке питання ставить Павло Полянський у якості заголовка своєї статті / osvita.ua

Давайте з'ясуємо, що ж саме мається на увазі під "профільною освітою" у трактуванні МОН.

Нині для учнів старшої школи (а це, згідно закону, 10-11 клас) існує можливість обирати профіль навчання для всього класу. Це означає, що певна частина предметів у залежності від профілю буде викладатися більшу частину годин, натомість інші будуть скорочені (інакше це називається навчання на профільному рівні та на рівні стандарту відповідно). Частина загальнообов'язкових предметів (як-от алгебра та геометрія) зазвичай залишається у тому самому обсязі, що й передбачено стандартною програмою (це називається навчанням за рівнем стандарту).

У ІЗОШ №6 та більшості інших шкіл міста через брак коштів існує лише два профілі - універсальний (викладання усіх предметів на академічному рівні та скорочена профільна підготовка) та технологічний (навчання частини предметів на рівні стандарту, частини - на академічному, а всі години, що залишилися, учні проводять профільну підготовку у Міжшкільному навчально-виробничому комбінаті, або МНВК). Учні можуть обирати самі, який профіль навчання вони будуть проходити у МНВК, проте тут також є свої тонкощі: зазвичай кількість учнів, що можуть навчатися на певному профілі, обмежена, тож на першому місці йде не бажання дитини, а кількість місць на профілі та матеріальна забезпеченість батьків (так, за навчання на профілі "водій категорії ВС" доведеться викласти близько 2500 грн. за бензин).

І ось у Міністерстві освіти та науки України виникла ідея: надати можливість обирати профіль не всьому класу, а кожному учневі індивідуально. Десятикласник, як і одинадцятикласник, зможе обрати один профільний предмет для навчання (тобто у 10 класі - один і у 11 класі - ще один), який буде вивчатись за програмою профільного рівня. Обов'язковими залишаться лише шість (? - дивіться далі) предметів: українська мова та література, історія України та всесвітня історія, іноземна мова (яких за новим держстандартом буде дві), математика, природознавство та фізична культура (я особисто нарахував вісім предметів, а ви?). У 8-9 класі будуть організовані профілеорієнтаційні курси - факультативи, поглиблене вивчення окремих предметів тощо. При цьому можна буде змінити свій профіль за умов, якщо ресурси навчального закладу це дозволяють (отже, Ізюмським ЗОШ про це годі й мріяти), і враховано можливості дистанційного або навчання за окремою програмою.

Голова громадської організації "Центр освітнього моніторингу" Павло Полянський виступив із різкою критикою даного нововведення. Копію його статті "Профіль чи профанація?" розміщено на сайті Освіта.ua.

"Особливість теперішньої ситуації в середній освіті полягає в тому, що навчально-методичне забезпечення, функціонування навчальних закладів відбувається в умовах, коли «знову» одинадцятирічна школа діє відповідно до Концепції загальної середньої освіти (дванадцятирічна школа), затвердженої... у 2001 р.", - зазначає автор на початку.

За словами Павла Полянського, нібито нововведена профільна освіта є не чим іншим, як третьою редакцією документу, створеного ще у 2003 році. А оскільки він базувався на тоді ще 12-річній школі, то логічно, що теперішня профільна освіта має саме це, ліквідоване ще у 2010 році, підґрунтя, що може відбитися на навчально-виховному процесі.

"У рамках української освітньої моделі, де старша школа – це не окрема ланка (ступінь) освіти, а лише пересічний завершальний її етап, механічно припинити вивчення тих чи інших предметів у 9-му класі під гаслом профілізації старшої школи означає поставити під удар не лише освітню долю багатьох молодих людей, а також втратити, щонайменше у комунальних навчальних закладах, підготовку майбутніх фахівців з математики, фізики, хімії, біології, географії", - продовжує автор. Він зазначає, що якби загальноосвітній курс завершувався дев'ятим класом і 10-11 класи мали модульне (тобто таке, що визначається самостійно учнями або адміністрацією) наповнення предметами для глибшого вивчення, не було б стільки скарг з приводу неповного вивчення учнями вищевказаних дисциплін. Проте за сучасної політики МОН це навряд чи можливо, наголошує пан Полянський.

Апелюючи до європейського досвіду профільного навчання, автор зазначає, що у жодній країні Євросоюзу профільне навчання не триває 2 роки, а від трьох і навіть п'яти років. Дворічне ж воно лише у Білорусі та Росії.

"Інший виклик стосується фінансування «необов’язкових» предметів. За недоброю традицією коштів на фінансування навчальних годин цих предметів за вибором у місцевих бюджетах бракує і, як наслідок,.. таїться загроза, що в багатьох районних і сільських школах предмети за вибором не викладатимуться. Відтак, буде ще більше звужено доступ до освіти учням, які навчаються у звичайних, а не «елітних» закладах".

"Також, попри намагання, у новому варіанті концепції не запропоновано прагматичних і реальних шляхів розв’язання проблеми організації повноцінного профільного навчання в умовах сільської школи. Формулювання на кшталт «профільне навчання може реалізовуватися за індивідуальними планами і програмами», а тим більше «за дистанційною формою навчання чи у формі екстернату»; «програма розробляється на замовлення учня і його батьків»... тощо на рівні теорії є коректними, але на стадії втілення в умовах сільської школи – практично нездійсненними".

І насамкінець автор зауважує, що структура управління навчальним процесом є вертикальною, а тому МОН має майже повний контроль над учнями та вчителями. "Навіть розроблені школами програми курсів за вибором і факультативів мають право на життя лише за умови, що їх погодять предметні комісії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України", - зауважує Павло Полянський.

Статтю датовано 2 вересня цього року. Сьогодні, третього числа, МОН опублікувало офіційну відповідь на репліку Павла Полянського.

Відповідаючи на те, що нова Концепція профільної освіти базується на основі документа, створеного ще до ліквідації 12-річної освіти, МОН зауважує, що, звісно, певні елементи нової Концепції були запозичені у старих документів, проте загалом нове профільне навчання базується на 11-річній школі.

Також у репліці МОН перелічуються основні положення нової профільної освіти, які трактуються як переваги.

З приводу зменшення кількості годин для природничих предметів у МОН зауважують: "По-перше, ніколи зміст освіти не визначався Концепцією профільного навчання (для цього є стандарти й програми); по-друге, експерт запізнився із критикою, оскільки зміст освіти визначено Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти... Зміст освіти в основній школі для всіх учнів єдиний.

У старшій школі, де навчання є профільним, обов’язковий для вивчення зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення окремих предметів, курсів за вибором загальноосвітніх закладів відповідно до загальної кількості годин, передбачених для кожної галузі, або шляхом застосування модульної технології.

Зміст освіти і вимоги до його засвоєння у старшій школі диференціюються за базовим і профільним рівнями... Тобто Концепція профільного навчання у старшій школі – це продовження реалізації Державних стандартів".

Найдивнішим мені видалось пояснення з приводу того, що у країнах ЄС немає профільної 2-річної освіти. Цитата: "Інформуємо, що у жодній з країн ЄС немає й обов’язкової загальної середньої освіти". МОН фактично визнало свою неправоту в цьому аспекті проблеми, натомість приводячи факт, не пов'язаний із суттю питання.

"І насамкінець щодо жорсткої вертикалі Міністерства освіти і науки у затвердженні навчальних програм. У цьому питанні експерт Павло Полянський перевершив сам себе, оскільки саме за його підписом було видано відповідний наказ ще у 2009 році!". Копію наказу можна завантажити за цим посиланням.

Для шкіл, які не будуть в змозі забезпечити профільне навчання, буде затверджено універсальний профіль.

"Отже дискусії навколо Концепції профільного навчання в старшій школі у зв’язку з цим втрачають будь-який сенс. Попереду п’ять років (Концепція почне діяти з 2018 року). Давайте зосередимось на конкретній роботі", - підсумовують експерти МОН.

Олег Павлюк, "Тиждень-6".

За матеріалами сайтів МОНМолодьспорту України та Освітнього порталу "ПедПреса".

ПОДІЛИТИСЯ ПОСИЛАННЯМ:

Теги:
тиждень-6, скулспецкор