У п’ятницю, 30 травня, для учнів пролунав останній у навчальному році дзвоник на урок.

Урочистості розпочалися о дев’ятій ранку. Однак не для випускників.

- Нам довелося прийти раніше, аби підготуватися, - розповідає випускниця 11-Б класу Анастасія Сухомлинова. – Ми надували кульки, пришпилювали випускні стрічки, а також відпрацьовували пісенні номери.

В очікуванні дива / tyzhden6.at.ua

На початку лінійки одинадцятикласники вишикувалися перед шкільним ґанком, тримаючи в руках кульки, наповнені гелієм. «Я втратила почуття дійсності, тому що у той момент не розуміла, що зараз стою на лінійці», - зазначила випускниця 11-А класу Дар’я Гаврашенко.

Ведучими заходу були Костюкова Ганна та Колісник Кирило. Протягом двох годин вони, як зазвичай, оголошували виступи та у віршовій формі зверталися до глядачів дійства. Директор школи Полешко Лариса Вікторівна привітала присутніх, вручила грамоти відмінникам навчання та переможцям конкурсів і змагань.

Не обійшлось і без виступів. Першачки привітали випускників віршиками, що, як завжди, викликали доброзичливу усмішку аудиторії, та подарували символічні дзвоники, які нагадуватимуть випускникам їхнє шкільне життя. Перший учитель 11-Б класу Рогаль Наталія Володимирівна та класний керівник 11-А класу Курилех Юлія Олександрівна звернулися з останнім напутнім словом до своїх вихованців.

"Прощавай, рідна школо..." / tyzhden6.at.ua

Одинадцятикласники підготували аж два пісенних виступи. Прощаючись з рідною школою, вони випустили з рук кульки, що символізували початок нового, дорослого життя. А після зворушливого привітання батьків випускники проспівали не менш чуттєву пісню про останні дні навчання.

Кульмінацією свята, безперечно, стало привітання одинадцятикласників. Спершу вони оригінально поздоровили усіх вчителів, що навчали їх, розкривши найяскравіші риси характеру педагогів через образи відомих усім персонажів мультфільмів: Матроскін, Русалка, Рапунцель, Заєць із «Ну, постривай!», Їжачок «у тумані» та інших. Далі настала черга вальсу випускників, який вразив кожного своєю щирістю та злагодженістю. Насамкінець 11-А та 11-Б вітали своїх вже майже колишніх класних керівників. 11-А показав свій міцний духовний зв’язок з Юлією Олександрівною через стрічки, один з кінців яких тримав учитель, а другий – учні. І як би не хотілося прощатися та йти у доросле життя, вони змушені були попрохати класного керівника відпустити кінець стрічки – відпустити їх назавжди… А у вітальній пісеньці 11-А називав Юлію Олександрівну «шкільною мамою» і запевняв, що пам’ятатиме її завжди.

Вальс випускників / tyzhden6.at.ua

- Навіть коли ми прощалися з нашим вчителем, я не розуміла до кінця, що прощаюсь із нею назавжди, - згадує Даша.

11-Б заспівав Ользі Миколаївні веселу пісню, у якій згадали найкращі моменти їхнього спільного шкільного життя.

- Пісня, яку ми співали класному керівникові, дуже сподобалась, - зазначає Анастасія. – Шкода, що не все задумане вдалося втілити у життя (а плани були грандіозні), але, як я вважаю, головне – щирість. І тоді все буде на найвищому рівні.

Наприкінці шкільного дзвоника випускники завітали до школи на свій останній у житті урок.

Дивіться ФОТО з місця події: