Наближається весна… Вона несе  нам  тепло, радість, кохання, без яких наше життя неможливе. Ще ніхто не зміг вивести  формулу щастя, а чи не допоможе нам у цьому спеціаліст? За порадою ми звернулися до вчителя хімії нашої школи – Яремко Тетяни Сергіївни, девізом якої є слова: «Я не прагну бути першою, але хочу бути кращою».

- Говорять, що в житті  треба випробувати усе. Чи є такі вчинки, на які б ви ніколи не зважилися?

- Мабуть, тільки ті, які є протизаконними… Оці б нізащо!(сміється)

- Які мрії ви втілили в життя?

- Я мріяла закінчити університет імені Каразіна - закінчила його. Мріяла працювати у школі – вчу дітей у рідній ІЗОШ №6. Я мріяла про гарного, надійного чоловіка та доньку-красуню – це у мене також є!

- Тетяно Сергіївно, а коли саме ви зрозуміли, що хочете бути вчителем?

- Професію цю обрала ще у садочку. Я полюбляла ділитися своїми знаннями ще з кимось. У мене була купа зошитів, в яких я писала конспекти, ставила оцінки, виправляла помилки. Для кожного учня (у мене їх було 20) я писала домашнє завдання, розклад уроків. Мені завжди хотілося бути вчителем.

- Що змінило ваш світогляд?

- Мабуть, навчання в університеті, бо там завжди говорили, що людина сама повинна керувати своїм життям, йти тільки вперед. Якщо людина захоче – вона цього досягне. Головне – бажання.

- Коли ви зрозуміли, що  будете саме вчителем хімії?

- Ще в школі… У сьомому класі ми почали вивчати хімію – і я зрозуміла: це та сама наукова стежка, якій  я хочу присвятити своє життя.

- Про що ви думали, ідучи на свій перший урок?

- Ту мить я пам’ятаю дуже добре: мені так хотілося розпочати свій перший урок, поділитися з дітьми - знаннями, якими  володію сама. Я дуже хвилювалась, бо: « Як діло розпочнеш, так і далі буде».

- Тетяно Сергіївно, ви – випускниця нашої школи, закінчили її з медаллю. Якими досягненнями ще пишаєтеся?

- Одне із найважливіших – це ІІІ місце в обласному конкурсі «Вчитель року – 2015».  Я була представником нашого міста у номінації «хімія». Конкурс проходив у три етапи. Перший – фахова контрольна робота і створення  персонального сайту. Потім із усіх конкурсантів обирали лише 7, які мали змогу пройти далі. Другий - урок у незнайомій школі з новими учнями. Після цього випробування обиралася п’ятірка, яка  продовжувала боротися за перемогу. Третій тур полягав  у тому, що учасники за три години повинні були створити власний освітній проект, а наступного дня провести майстер-клас.

- А що найбільше запам’яталося?

- Вражень настільки багато, що всі й не перелічити. По-перше, мені сподобався прийом у новій школі, вчителі та діти. По-друге, серед конкурсантів майже не відчувалося ворожнечі, адже у хіміків завжди панує тепла атмосфера. Я подолала важкий шлях, витратила  багато сил, часу та нервів. Та все ж, хай там як, а я з цим впоралася.

- Вітаємо! А що б ви побажали тим, хто тільки-но розпочинає свій педагогічний шлях?

- Я вважаю, професія педагога – це покликання серця, розуму, душі. Тому сподіваюся, що всі, хто прийшли сьогодні до школи,- не випадкові люди на педагогічній ниві. Я бажаю їм горіти і не згасати, ставити цілі – і досягати їх!

Фото Тетяни Сергіївни / tatyankayaremko.ucoz.ru/